нарядити
Смотреть что такое "нарядити" в других словарях:
нарядити — 1 дієслово доконаного виду одягнути нарядити 2 дієслово доконаного виду дати розпорядження; влаштувати … Орфографічний словник української мови
наряджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нарядити I. || наря/джено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
повбирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Одягти всіх чи багатьох. || Гарно одягти; нарядити (всіх чи багатьох). 2) Надягти на себе все чи багато чого небудь. 3) Прикрасити, прибрати чимсь усе чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. 4) розм. Забруднити,… … Український тлумачний словник
понаряджувати — ую, уєш і понаряджа/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. Нарядити багатьох … Український тлумачний словник
готувати — I 1) (доводити до готовости, робити придатним для вживання, використання), підготовляти, підготовлювати, підготувати, приготовляти, приготувати, наготовлювати, наготовляти, наготувати, лагодити, ладнати, лаштувати, налаштовувати, налаштувати,… … Словник синонімів української мови
одягати — I = одягти, одягнути 1) (кого у що покривати одягом кого н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати; наряджати, нарядити (одягати кого н. у гарне, святкове вбрання); виряджати, вирядити, розряджати, розрядити, вичепурювати,… … Словник синонімів української мови
посилати — I = послати (доручати, наказувати / радити комусь піти / поїхати кудись, до когось з певною метою), слати, висилати, вислати, надсилати, надіслати, відряджати, відрядити, відправляти, відправити, направляти, направити, віддавати, віддати,… … Словник синонімів української мови
прирядити — дієслово доконаного виду нарядити розм … Орфографічний словник української мови
выстроїти (ся) — строю (ся), Наряджати(ся), нарядити(сь), одягнутись … Словник лемківскої говірки
